Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть.
Заку́штрати, -раю, -єш, гл. = закустрати.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Пописати Cм. пописувати.
Тарган, -на, м.
1) Тараканъ, Blatta. Та й хороша: як тарган у сметану впав.
2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Обідрав її до шнириночки.
