Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повістяр

Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Левиц. І. Слівце од видавництва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Вара II, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. з того ні вари, ні пари. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова. 1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066. 2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.
Олійник, -ка, м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Упереміж нар. = уперемішку. Упереміж говорити. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІСТЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.