Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повістяр

Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Левиц. І. Слівце од видавництва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСТЯР"
Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58.
Єдама́шковий, -а, -е. = адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. IV. 26.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Зманити Cм. зманювати.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла. Шевч. 616.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІСТЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.