Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіть

Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІТЬ"
А́ва, а́ви, ж. Родъ рыболовной сѣти двойной, при чемъ одна сѣть съ бо́льшими очками; сѣть ставятъ на нѣкоторое время въ воду, въ ней запутывается рыба. МУЕ. І. 47 [Добруджа].
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Домотка́ний, -а, -е. Домашняго тканья. Сим. 227. Домоткане полотно.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать. Стец. 18.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Рудч. Ск. II. 108. Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається. Мнж. 28.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить. Грин. II. 349.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.