Ата́сь! меж. См. Тась.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Засу́шувати, -шую, -єш, сов. в. засуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Засушивать, засушить. Доставши рибу, одріж голову, засуши і сховай.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля.
Світання, -ня, с. Разсвѣтъ. Сон веселіш снився.... на світанні. У вікно вже світання синіє.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Собаки вже геть внишкли. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Розмова знов унишкла.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились.