Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішати

Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
А́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Де́рбання, -ня, с. Сниманіе дерна.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Курайниця, -ці, ж. Веревка, которой въ кубанской степи привязываютъ на арбѣ собранный для топлива курай и вообще топливо. О. 1862. V. Кух. 38.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Поблагословитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись. Св. Л. 10. 2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Г. Барв. 391. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню. ЗОЮР. І. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.