Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішати

Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШАТИ"
Ата́сь! меж. См. Тась.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Засу́шувати, -шую, -єш, сов. в. засуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Засушивать, засушить. Доставши рибу, одріж голову, засуши і сховай. Чуб. І. 75.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Світання, -ня, с. Разсвѣтъ. Сон веселіш снився.... на світанні. Мкр. Г. 37. У вікно вже світання синіє. МВ. ІІ. 105.  
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екатер. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. І. 36. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Волч. у. Розмова знов унишкла. Мир. ХРВ. 63.
Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.