Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повнішати

Повнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНІШАТИ"
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Поляна въ лѣсу. Суранс. у. Ум. галець, галечок.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Роз'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. роз'язатися, -жуся, -жешся, гл. = розв'язуватися, розв'язатися.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.