Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повночка

Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОЧКА"
Моти́личний, -а, -е. Зараженный овечьимъ вертежемъ. Угор.
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Понамерзатися, -заємося, -єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали. Богод. у.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.