Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поводити 1

Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИ 1"
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Обтіпувати, -пую, -єш, сов. в. обтіпати, -паю, -єш, гл. Обтрепывать, обтрепать. Шматок засмальцьованого папіру з обтіпаними краями. Мир. ХРВ. 13.
Поз нар. 1) = повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. Рудч. Ск. II. 164. 2) Возлѣ. МУЕ. І. 124. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Полиця, -ці, ж. 1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині. Лукаш. 148. 2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. І. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Грин. III. 276. 3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса. Вас. 147. 4) Раст. Trifolium arvense L. Вх. Пч. І. 13. Ум. поличка, поличенька.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Скоренити Cм. скореняти.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Св. Л. 226. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли. Св. Л. 121.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОДИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.