Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повнонька

Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОНЬКА"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему. Мил. 122.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница. Закр.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.
Улетіти Cм. улітати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.