Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Занадився мелник та до мелнички.
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Спасибі Богу, живемо в злагоді. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш.
Панувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Господствовать, властвовать. Біс та його діти панують у світі. 2) Царствовать. 3) Жить побарски. Іди, доню, каже мати, — не вік дівувати! Він багатий, одинокий, — будеш панувати.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. 2) Дно въ суднѣ въ плоскодонной лодкѣ. 3) Подставка; основаніе мотовила.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. 2) Остистый. Усатий ячмінь. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки.