Горо́ю нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ....
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Оновити Cм. оновляти.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Хробачок, -чка, м.
1) Ум. отъ хробак.
2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу.
Шепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.
