А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Качество, -ва, с. (Заимств. изъ русск. яз.). Недостатокъ. Усі в один голос сказали, що за ним (Левком) ні одного качества.
Молоття́, -тя́, с. Молка, молотье. Мука однії пшениці і одного молоття.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Обчерсти, обчерти. Cм. обчірати.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Сплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. сплестися, -туся, -тешся, гл. Сплетаться, сплестись, переплетаться, переплестись.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. Табунове пасовисько.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
