Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диктувати

Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУВАТИ"
Блам, -му, м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Cм. шлям.
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. дощи́ще.  
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром. Св.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома. Н. Вол. у.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355. 2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739. 3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у. 4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.