Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диктувати

Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУВАТИ"
Видивитися Cм. видивлятися.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Кралька, -ки, ж. Раст. Златоцвѣтъ, Chrysanthemum leucanthemum. Вх. Уг. 247.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Нащадитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Відколи нащадилась, не маю щастя.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.