Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Утихомирься, не бурчи.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
