Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диковинний

Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИННИЙ"
Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Ненавидіти, -джу, -диш, гл. Ненавидѣть. Блаженні, коли ненавидітимуть вас люде. Св. Л. VI. 22.
Обмоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обмоскалитися, -люся, -лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Підохотити Cм. підохочувати.
Попобрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Долгое время побродить въ водѣ, въ тинѣ. Попобрьохалася я в тій копанці, поки таки, дав Бог, вилізла. А то вже думала, що й смерть мені там буде. Кіевск. у.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКОВИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.