Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диковина

Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИНА"
Гризю́ка, -ки, ж. Сварливый человѣкъ или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
Доко́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. докопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докапываться, докопаться. Силою води не докопаєшся. Ном. № 1088.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ). Міусск. окр.  
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.