Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикарь

Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКАРЬ"
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. І. 43.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Ужовий, -а, -е. = вужовий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.