Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні?
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили.
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока.
Наза́влеги нар. = в-обляги.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Я й не взирила, як вона пішла.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ.