Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивовижа

Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. Рк. Макс. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. Рудч. Ск. ІІ. 172. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. Васильк. у. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Грин. II. 274. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОВИЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОВИЖА"
Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. І. 541.
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ. Грин. І. 43.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу. Гул. Арт. (О. 1861. III. 99). Оце й захиріє дитина. Левиц. І. 139.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Передивитися Cм. передивлятися.
Попойти, -йду, -йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги. Кіевск. у.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВОВИЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.