Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.
2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. Невиводний гість.
П'їла, п'їл, мн. У кожевниковъ: снарядъ для растягиванія кожи. Части: два четырехгранныхъ другъ другу параллельныхъ бруска — п'їли́ни проходять сквозь концы болѣе толстаго бруска, наз. колода; въ колоді есть мечик, одинъ конецъ котораго на чопу, а другой прикрѣпляется сворінем.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Провозити, -жу, -зиш, сов. в. провезти, -зу, -зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а, там він уже сам пішов.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
