Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи.
Жи́чити, -чу, -чиш, гл. = зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Боярину, красний паничу, доброго здоров'я жичу.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Зозуля, -лі, ж. 1) Кукушка. Зозуля сива, сивесенька. Жує зозуля на високій березі. Знать, добре спить, що не чує, як кує зозуля. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. щоб ти зозулі не чув! Пожеланіе смерти. 2) — нічна. пт. Козодой, Caprimulgur europaeus. 3) Названіе вола очень темно-сѣрой масти. Ум. зозулька, зозуленька, зозулечка. Сива зозуленько, не куй жалібненько! Употребляется какъ ласкательное слово для женщины, преимущественно матери. Матусенько ріднесенька, зозуленько милесенька.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Робити, -блю́, -биш, гл.
1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить.
2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Літо на зіму робить. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити.
3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять.
4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить.
5) робити волю. Исполнять желаніе.
6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить.
7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити.
8) — плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
