Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Cм. калатати.
На́ді пред. = надо = над.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику.