Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Бурунька, -ки, ж. Трубка курительная (изъ березоваго корня)? У глибокій кишені люлька бурунька. Мет. 444.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Деше́вий, -а, -е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. І. 215., Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Запако́вувати, -вую, -єш, сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать. 2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210. 3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Н. Вол. у. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Чуб. Та я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная? Грин. III. 401.
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.
Нас спонсорують: