Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Гн. II. 43. Виняв та й дав ґрайцарь. Гн. II. 42.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Переболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит. Фр. Пр. 103. 2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне. МВ. ІІ. 41.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Нас спонсорують: