Валашайник, -ка, м. = валашал.
Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Купка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити?
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках.
Уконатися, -наюся, -єшся, гл. Умориться, устать. На то Біг темну ніч дав, жеби челядь спочивали, бо ся в полі укопала.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт.