Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
На́ді пред. = надо = над.
Погода, -ди, ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. 4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Шух. І. 178. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Лебед. у. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку. Чуб. V. 312.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.  
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.