Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Він відтіля не втече.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Вообще бѣднякъ.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. С. austriacus.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки.
Солонець, -нця, м.
1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ.
2) Трава, растущая на солончакахъ.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
