Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

готувати

Готува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУВАТИ"
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158.
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.