Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). Ув. вайлюка.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Зачекай посилать у Прилущину.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися.
Насмітити Cм. насмічувати.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ніякою хоробою не будеш хорувати.
