Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода.
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Комарня, -ні́, ж. соб. отъ комарь. Комарня так і лізе у вічі.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Хвастик з вас!
