Варінка, -ки, ж. = варіння.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки.
Менке́т, -ту, м. Манжета. Сборки на рукавахъ женской сорочки у кисти руки.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Роздіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, -йму́, -меш, гл. = рознімати, розняти.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала.
Тересувати, -су́ю, -єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла.
