Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14. — у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.

Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.

М'я́та и мня́та, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б) — во́дяна. Mentha aquatica L. Анн. 214; в) — кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г) — холодна. Mentha piperita L. д) — польова. Mentha arvensis. ЗЮЗО. І. 128; е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Вх. Пч. І. 11. Ум. м'я́тка, мня́тка.

Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. Рудч. Ск. II. 130. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Г. Барв. 257. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. Мир. ХРВ. 14. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Кв. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Сим. 179. 3. Измѣнить. То Савка раду обмінив. Мкр. Г. 63.

Потолока, -ки, ж. = потолоччя.

Ратови́ще, -ща, с. = ратище.

Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.

Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.

Хом'як, -ка, м. 1) Хомякъ, Cricetus. Чи шпак, чи хом'як, чи перепелиця: що воно за птиця? Ном. № 400. 2) Неуклюжій человѣкъ.

Штемп, -пу, м. Клеймо. Шевч. ІІ. 19.