Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долегати

Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛЕГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛЕГАТИ"
Видоїти Cм. видоювати.
Відмастка, -ки, ж. 1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими. МУЕ. III. 13. Шух. I. 258. 2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр. Желех.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Невинничати, -чаю, -єш, гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші. Уман. у.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу. Чуб. V. 535.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Погребти Cм. погрібати.
Чертец, -тця, м. = ЧертіжВх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛЕГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.