Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Ідуть, ідуть, здибають пана. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Він нас здибав за селом.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Проява, -ви, ж.
1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась.
2) об. Удивительный, странный человѣкъ. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка.
Стром, -му, м.
1) Фруктовое дерево.
2) Крутизна.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко.
Шухляда, -ди, ж.
1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ.
3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
