Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Уже коники запряжені і возики завернуті. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. 6) Оскоплять, оскопить (животное). 7) — го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). 8) заверну́ти ніс. Заважничать.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Усякому мирянину по семеро жидовинів.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Свиня, -ні, ж.
1) Свинья. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить.
2) — морська. Дельфинъ.
3) Родъ игры въ карты. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно.
