Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догріматися

Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГРІМАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГРІМАТИСЯ"
Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. Cм. бедрик.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать. Верхнеднѣпр. у.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Хваст, -ту, м. 1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав. Черк. у. 2) = бур'ян. Вх. Лем. 478. Ум. хвастик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГРІМАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.