Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Бігарь, -ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Cм. биґарь.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. В мене рід гордий та пишний.
2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Друженька пишненька.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Спромогтися Cм. спромогатися.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами.
