Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
