Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковинський

Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНСЬКИЙ"
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. МПр. 69.
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе. Котл. Од. 494.
Умаїти Cм. умаювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.