Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догадливий

Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАДЛИВИЙ"
Відбігти Cм. відбігати.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Обтулити Cм. обтулювати.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели. Новомоск. у.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл. 1) Покачаться. 2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався. Котл. Ен.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти. Гол. III. 240.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.