Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дов'язувати

Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВ'ЯЗУВАТИ"
Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Рудч. Ск. II. 126. Ніс... задрався догори. Стор. МПр. 83. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Слав'янин, -на, м. Славянинъ. Щоб усі слав'яне стали добрими братами. Шевч. 238.
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.