Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дов'язувати

Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВ'ЯЗУВАТИ"
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Змерти Cм. змірати.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці. Камен. у.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.