Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему.
2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого.
П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. П'явся до гетьманування на Вкраїні. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю.
Цап, -па, м.
1) Козелъ. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця.
2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.
3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку.
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Чумаки сіли черінем полуднати.
