Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догаряти

Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЯТИ"
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys. Вх. Уг. 275.
Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Шмондя, -ді, об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.