Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догаряти

Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЯТИ"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Наряджа́тися, -джа́юся, -єшся, сов. в. наряди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Наряжаться, нарядиться. Умилася, причепурилась і як в неділю нарядилась. Котл. Ен. 2) Приготовляться, приготовиться. Гуслі гудуть, до двору йдуть: та наряжайся, Марусю, бо возьмуть тебе. КС. 1883. II. 385.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.