Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догарцюватися

Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЦЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАРЦЮВАТИСЯ"
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Обманниця, -ці, ж. Обманщица.
Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. ЛВ. ІІ. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. І. 32.
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАРЦЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.