Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік.
Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
