Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубленець

Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНЕЦЬ"
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.