Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубняк

Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Викласти Cм. викладати.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Зміевск. у.
Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки. Грин. III. 255.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде. К. Дз. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.