Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубняк

Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Передражнити Cм. передражнювати.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає. Чуб. V. 32.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Розчистити Cм. розчищати.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.