Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвіничний

Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНИЧНИЙ"
За́торочка, -ки, ж. Враждебныя отношенія. Уже є з вами заторочка. Н. Вол. у.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать. Мнж. 186.
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.