Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінний

Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІННИЙ"
Балагульський, -а, -е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Вітрильний, -а, -е. Парусный. Желех.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Їзити, їжу, -зиш, гл. Перегораживать рѣку для ловли рыбы. Їж їзити.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Нака́пувати, -пую, -єш, сов. в. нака́пати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала. Чуб. V. 986.
Огняний, -а, -е. = огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.