В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. Ум. в'язальничка.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. Ум. колотушка.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Молодо́йка, -ки, ж. Родъ кушанья: кукурузная мука, свареная въ сладкомъ молокѣ.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Ростворятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роствори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Открываться, открыться. Ви, небеса, ростворітеся, ви, святії, Ісусу Христу поклонітеся. До первого грому земля не роствориться.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий.
2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди.
