Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Вх. Пч. II. 7. Cм. білка.
Домага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = домогатися. Ном. № 5342.
Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. Желех. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки. Желех.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15. 3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу. Чуб. V. 229.
Стелитися, -люся, -лешся, гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. Н. п.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Тенето, -та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тенета. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш. Полт. Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця. Грин. II. 240.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Шамряти, -ряю, -єш, гл. 1) = шамрити. Харьк. у. 2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться. Св. Л. 297.
Нас спонсорують: