Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Здорова була, дівчино моя! Боже поможи! — Здорові були! бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний!
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл.
1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Оце дудлить, аж у горлі клекотить.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки.
Покута, -ти, ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи?
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.