Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Ум. дрібочо́к.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Жорсто́ко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. 2) Язвительно, рѣзко.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.