Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus.
Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Туркатий, -а, -е. — віл. = турко.
Узяти, візьму, -меш, гл. 1) Взять. Верни моє, візьми своє. Взяла коня за гнуздечку. Як оке мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, не мусим пустити. Візьмем її додому, нехай вона у нас живе. А із школи його взявши, коня купила. бог його взяв. Онъ умеръ. нехай його лихий візьме. Чортъ бы его взялъ. 2) Достать, добыть, взять. Ми народ не вольний — де нам взяти. 3) Получить. взяти в шкуру. Быть побитымъ, получить порку. Виграв батько справу: взяв у шкуру і додому пішов. 4) Надѣть. Треба сорочку білу взяти. І як прийшов до хати, та взяв білу сорочку та і вмер. 5) Взять, приняться, начать, пуститься, стать. Виймив шабельку, взяв калину рубати. Як узяв він їхати. Тоді він взяв та горобців наслав. Взяла дівчина білі руки ламати. 6) — кого́ (за себе). Жениться на комъ. Люблю я дівчину, треба її взяти. Як заслужиш пару волів і ясну оружину, — яку схочеш, таку й возьмеш молоду дівчину. Яка з тебе хазяйка буде? Та тебе ніхто не візьме за себе. Візьмеш мене за жінку. 7) Охватывать. Юнону взяв великий жах. Кн. Взяла мене журба й туга: зосталася я без друга. узяли його думки та гадки. Сильно онъ задумался. 8) — го́ру. Взять верхъ, побѣдить. 9) — жаром. Бросить въ жаръ. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черномор. 10) — за ні за-що. Ни во что поставить, пренебречь. Взяли сиротину люде за ні за що, люде говорять: «сирота ледащо». 11) — на зуби. Бранить. Питався чорт баби: що о Бозі говорять люде? Славлять, величають! А що о мені? Якось вас дуже на зуби взяли. 12) — натуру. Усвоить привычку. 13) — ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? Та й її, як я візьму на неї ненавість. 14) — свою волю. Дѣлать по своему, какъ себѣ угодно, что хотѣть, то и дѣлать. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережечки промиває, а лиманські коси засипав. 15) — у залі́за, у кайдани. Заковать въ цѣпи, въ кандалы. 16) — у ясирь. Взять въ плѣнъ. 17) — шлюб. Обвѣнчаться. Я з Києва повернуся, та й візьму шлюб з тобою. Пішли до церкви і взяли шлюб.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.