Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum. Вх. Пч. І. 10.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. І. 33.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2)з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. І. 138. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч.
Усправедливитися, -влюся, -вишся, гл. Оправдаться.
Нас спонсорують: