Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Безлистий, -а, -е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91.
Вересень, -сня, м. Сентябрь (мѣсяцъ). Желех.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Нас спонсорують: