Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Кухоль, -хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Старі кухлі полив'яні, горілкою наливані. Ум. кухлик, кухличок. Брагу кухликом тягли. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце.
Навину́ти Cм. навивати.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот.
Нудко нар. = нудно. Нудко мені, тяжко мені, — ні з ким розмовляти.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле.