Брага, -ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. бражка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. ІІІ. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.

Бувати, -ва́ю, -єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. бував і на коні, і під конем. Всего переиспыталъ. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 100). бувай, бувайте здорові. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! бува, буває. 1) Бываетъ, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего добраго. Чи ти, бува, не здурів? 3) Въ случаѣ. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аѳ. 18.

Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. Рк. Левиц. б) для вязанія сѣти. Конот. у. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. Вас. 152, 176. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. Кіев. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. (Залюб.). 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. Чуб. VII. 401. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. Макс. (1834) 96. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». Вас. 187. 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Вас. 171. Ум. гличка.

Докупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Употребляется преимущественно съ отриц. не. Не имѣть возможности купить. Таке все дороге стало, — не докупишся. Васильк. у. Тяжка-важка чужа сторона: сіна-вівса не докупишся, хліба-соли не допросишся. Грин. ІІІ. 627.

Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.

На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.

Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.

Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).

Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. І. 541.

Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки. Стор. ІІ. 203.