Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину.
Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях.
Трачиння, -ня, с. Опилки.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити.