Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Підсинити Cм. підсинювати.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. 2) Распространять. Почав.... ширити кругом чутку. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками.