Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. І. 406. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами. Н. п.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди. К. ЧР. 132. 2) Правовой.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Шайба, -би, ж. Плоское кольцо, надѣваемое на оси между внутреннимъ концемъ колеса и серединой оси, чтобы колесо не терло ось. Лохв. у. Ум. шайбочка. Щоб колесо не скреготіло, так як у плузі і щоб вісі не виїдало, то треба, у вісі таку залізну шайбочку задовбати. Канев. у.
Нас спонсорують: