Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Бердів'Я, -в'я, с. соб. Берда? Свята пречиста закляла каміня, бердів'я. МУЕ. ІІІ. 53.
Боток, -тка, м. Ботинокъ, полусапожекъ. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки. АД. І. 43.
Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка.
Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. ЗЮЗО. І. 110. 2) Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121.
Нахолоджувати, -джую, -єш, сов. в. нахолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Остуживать, остудить.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
Терпець, -пцю, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Чуб. 1. 297. Багач не має терпцю, приходит знову і знову. Гн. II. 28.
Нас спонсорують: