Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чуб. III. 210. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Мет. 22. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Мет. 421. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19.
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн. ІІ. 82.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: