Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Просурень, -рня, м. Раст. Crocus reticulatus L. Cм. просерень. б) — гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.