Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новосілля
новохрещенець
новохрещений
нога
ногавиця
ногавки
ноголоситися
ноді
ножака
ножаний
ножений
ноженя
ножик
ножиці
ножіний
ножковий
ножні
ноздрятий
нозя
нокати
нора
норець
норити
нориця
норичуватий
норівоньки
норов
норовистий
норовитися
норовливий
нороха
нороцовий
носай
носак
носаль
носатенький
носатизна
носатий
носатка
носач
носик
носили
носилянка
носити
носитися
носичок
носій
носільник
носіння
носок
носорожець
носюра
нося
носяка
нотація
ночви
ночівля I
ночівля II
ночліг
ночлігування
ночлігувати
ночліжанин
ночліжник
ночний
ночник
ночниця
ночовид
ночовки
ночувальник
ночувальниця
ночування
ночувати
ноша
ноші
ну
нуд
нуда
нудити
нудитися
нудкий
нудко
нудний
нудність
нудно
нудота
нудьга
нудьгувати
нужа
нужда
нуждати
нуждений
нуждити
нуждонька
нуждота
нуждочка
нужний
нузда
нуздати
нуздечка
нукати
нуль
нум
нурець
нурка
нурт
нурта
нуте
нутрішній
нутро
нутрости
нутряк
нутряний
ньо!
ньокати
нюнка
нюня
нюнявий
нюта
нютувати
нюх
Дола́сувати, -сую, -єш, гл. Долакомиться.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Навибива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Выбить, выколотить (многое).
Ненатля, -лі, ж. Ненасытность, жадность. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Паничівський, -а, -е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки. Вх. Зн. 67.
Нас спонсорують: