Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новосілля
новохрещенець
новохрещений
нога
ногавиця
ногавки
ноголоситися
ноді
ножака
ножаний
ножений
ноженя
ножик
ножиці
ножіний
ножковий
ножні
ноздрятий
нозя
нокати
нора
норець
норити
нориця
норичуватий
норівоньки
норов
норовистий
норовитися
норовливий
нороха
нороцовий
носай
носак
носаль
носатенький
носатизна
носатий
носатка
носач
носик
носили
носилянка
носити
носитися
носичок
носій
носільник
носіння
носок
носорожець
носюра
нося
носяка
нотація
ночви
ночівля I
ночівля II
ночліг
ночлігування
ночлігувати
ночліжанин
ночліжник
ночний
ночник
ночниця
ночовид
ночовки
ночувальник
ночувальниця
ночування
ночувати
ноша
ноші
ну
нуд
нуда
нудити
нудитися
нудкий
нудко
нудний
нудність
нудно
нудота
нудьга
нудьгувати
нужа
нужда
нуждати
нуждений
нуждити
нуждонька
нуждота
нуждочка
нужний
нузда
нуздати
нуздечка
нукати
нуль
нум
нурець
нурка
нурт
нурта
нуте
нутрішній
нутро
нутрости
нутряк
нутряний
ньо!
ньокати
нюнка
нюня
нюнявий
нюта
нютувати
нюх
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Нас спонсорують: