Бидло, -ла, с.
1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. В тій оборі повно бидла.
2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане!
3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Переминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перемня́тися и перем'ятися, -мнуся, -не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця.
Рядити, -джу́, -диш, гл.
1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Хиба він староста, що рядить у селі.
2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять.
3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ?
4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Справно нар. Исправно.
