Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей.
Гарикало, -ла, м. и с. Ворчунъ, придира. Оцей (или оце) мені гарикало остогид!
Дряпо́та, -ти, ж. Обдираніе.
Крамнина, -ни, ж. = крамина. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Навчала її рідная мати... в дорогу крамнину сповиваючи. У тих москалів усяка крамнина є.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл.
1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем.
2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж.
1) Рѣзкій и быстрый стукъ.
2) Стрекотаніе.
3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні.
